Пунктограми у простому реченні
Сьогодні на уроці:
- Повторити основні пунктограми у простому реченні;
- Закріпити теоретичні знання й практичні навики з теми;
- Повправляти у написанні речень, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами;

- Тире між підметом і присудком ставимо, якщо:
а. Присудок виражений іменником, або кількісним числівником у називному відмінку
н-д. Найкращий і найповніший скарб – праця (Нар.тв.). Три на два – п'ять.
б. Підмет і присудок (або тільки один із головних членів) вираженні неозначеною формою дієслова
н-д. Життя прожити – не поле перейти(Нар.тв.).
- На місці пропущеного члена речення ставимо тире (здебільшого залежить від інтонації)
н-д. Сталь гартується в огні, а людина – в труді(Нар.тв.).
- Перепишіть речення, поставте, де треба, тире між підметом і присудком, поясніть правила вживання тире між підметом і присудком.
Горе () не біда. 2. Жити мені без праці () значить не жити! 3. Добро і лихо () світло й темнота. 4. Життя без книги () хата без вікна. 5. Ці квіти () спогади про світлі дні (Б. Олійник). 6. Хороша штука () життя. 7. І кожен фініш () це, по суті, старт (Л. Костенко). 8. Була ти () наче золота царівна, у зорянім вінку на темних косах (Леся Українка). 9. П’ятдесят () це полудень віку. 10. Дівчина () як калина. 11. Вік прожити () не ниву пройти гомінливу (А. Малишко). 12. Забути () себе дурити.
- Однорідні члени речення можуть поєднуватися безсполучниковим зв'язком, а на письмі – комами
н-д. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко), або за допомогою сполучників (сполучниковий зв’язок), між якими ставиться кома
н-д. То день, то ніч сіяють над землею (В. Сюсюра).
- Однак кома не ставиться, якщо сполучники і (й, та) , або вжито один раз
н-д. Пісня і праця – великі дві сили.
- При однорідних членах речення можуть уживатися узагальнювальні слова ( виражають широке родове поняття), тоді розділові знаки залежатимуть від їх місця у реченні:
а. Якщо узагальнюване слово стоїть перед однорідними членами, то після нього ставимо двокрапку
н-д. Слова в собі всі різні: тривожні й тихі, радісні й сумні (М. Ткач).
б. Якщо узагальнюване слово стоїть після них, то перед узагальнюваним словом ставимо тире
н-д. На річці, в лісі на полі – усюди німо, тихо (П. Тичина).
- Однорідні члени речення, розміщені після узагальнюваного слова, можуть не закінчувати речення. У таких випадках після них ставимо тире і продовжуємо речення
н-д. Три наскрізні настрої: самотність, сирітство і рання смерть на чужині – переплелися-поєдналися у ранній поезїї Шевченка (А. Скрипник).
- Перепишіть речення, розставивши потрібні розділові знаки, підкресліть однорідні члени речення, поясніть пунктограми. Замість крапок вставте пропущені букви.
1. Ро..плелись ро..хлитались ро..пались наче коси вересневі дні. 2. Усе навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили (В. Собко). 3. Роздвоїлась розтроїлась душа! Щось продано щось віддано в заставу і славу предків і козацьку славу і звичаї і лицарство Коша! (М. Карпенко). 3. Усе було безправ’я й сором кров революцій море зла репресії й голодомори. А Україна все ж жила (Б. Дегтярьов). 4. В нас гуляє квіт..нь у полі насуває зливу поволі ро..сіває зерна рясні промітає сте..ку в..сні. 5. І ліс і птахи в лісі і трава усе радіє сонцю (Д. Прилюк). 6. Очі ро..крила конвалія біла і в дивува..ні застигла зомліла. 6. Хотів би я піти через ліси др..мучі через річки яри і кручі (3 творів Б. Олійника). 7. Ти пахн..ш як листя в..сняне як дитинство моє полотняне як тепла малинова сте..ка як мам..на срібна с..режка.8. Я пр..горнусь до тебе серцем і неб..сами пл..чима пагорбів рідних і доріг поясами. 9. Найменший шерхіт луск гіллячки шум пташиного крила цокіт копит усе резонувало тут надзвичайно лунко чисто повноголосо! (О. Гончар). 10.Пиши про все про тишу й буруни про більма рабства й гострозорість волі (І. Муратов).
- Відокремлення, наприклад дієприкметникового чи прикметникового звороту залежить здебільшого від їх позиції щодо означуваного слова: якщо зворот стоїть перед означуваним словом, то не виділяється комами, а після означуваного слова завжди відокремлюється
н-д. Хвилювалося розбуджене весняним вітерцем жито.// Хвилювалося жито, розбуджене весняним вітерцем.
- Дієприслівниковий зворот (одиничний дієприслівник) у реченні відокремлюється незалежно від позиції
н-д. Прощався з літом я, блукаючи лугами.
якщо дієприслівник переходить у прислівник, втрачаючи дієслівні ознаки і набуваючи значення обставини способу дії, то він не відокремлюєтся
н-д. Я йшов по курній дорозі не поспішаючи.
- Прикладка відокремлюється в тих самим випадках, що й означення
н-д. І лиш могили, древні дідугани, нагадують колишні буйні дні (М. Драй-Хмара),
однак прикладка виділяється не тільки комою, а й тире. Найчастіше тире ставиться, якщо прикладка розташована в кінці речення (іноді в середині), має уточнювальне значення і перед нею можна поставити а саме
н-д. Одна в поета правда – чистота (В. Шевчук).
- Прикладка може приєднуватись до означуваного слова сполучником як , тоді її не завжди відокремлюють. Якщо вона має додатковий відтінок причини, виділяється комою
н-д. Як справжній митець, він був чутливий до всього, що відбувалося довкола (О. Гончар).
- Прикладка характеризує предмет з певного боку, не має додаткового смислового відтінку причини, а має значення «у ролі кого, чого», то кома не ставиться
н-д. Він був відомий як людина широких мистецьких смаків – меценант театру, колекціонер шедеврів малярства, аматор музики ( Ю. Смолич).
- Поставте пропущені розділові знаки поясніть їх уживання.
1. І світає і смеркає і знову смеркає а москаля її сина немає немає (Т. Шевченко). 2. Гола земля бита крилами вітру безнадійно сіріла під олив'яним небом (М. Коцюбинський). 3. Найменша дочка його Соломія підвівши голову оглядала обсипану плодами яблуню (М. Стельмах). 4. Плачучи й охаючи убігла вона в кімнату. 5. Я стану студентом університету навчального закладу знаного в Європі. 6. Грали два водевілі один російський другий український (М. Івченко). 7. Він вісімнадцятилітній хлопець повертався з весняного лісу засіяного синім рястом і прозоро-голубими дзвониками (М. Стельмах). 8. З лави стогнучи підвівся Бараболя (М. Стельмах). 9. Вона Леся Українка мала залізну волю безмежну сміливість та допитливість думки (М. Рильський).
- Звертання може займати різну позицію в реченні ( на початку, у середині, у кінці). У реченні виділяється комою, або знаком оклику.
н-д. Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік. Дзвени, предковічна бандуро моя!
- Вставні слова, словосполучення і речення виділяються паузами, а на письмі – найчастіше комами.
н-д. Кажуть, юність нерозумна і тривожна. Про це, власне, уже повідомлялось.
- Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо текст без їх вилучення) та знімаючи риску.
1. Вулице моя, тиха й не/збагненно чарівна будь/якої пори року! Вулице мого дитинства, не/опалима купино моєї душі, моїх дитячих, а від/так юнацьких яснозорих мрій та тривог! Ти приходиш до мене у моїх споминах — вічно молода і на/завжди моя.
2. Йду селом, згадую і волію усіх і все тут обійняти, притулити міцно/преміцно до серця свого.
3. Як до храму Божого, йду на побачення зі священним для мене місцем — батьківським обійстям. Багато тобі сонячних днів, не/ забутня мала моя батьківщино! (За М. Красуцьким).
- Пояснити, чому в одних реченнях виділені слова виступають членами речення, а в інших граматично не пов’язані з іншими словами. Зробити синтаксичний розбір одного з речень (усно).
Вже день здається сивим і безсилим, і домліває в зарослях ріка... (В. Симоненко). Чудові дні кінчаються жовтневі, здається, суму і не може буть... (М. Гірник). Колами, колами листя в осінньому танго... Може, це спогад?.. А може, забутий сюжет? Може, це пісня? А може, це просто Омана: одсвіт альтанки і цей полохкий силует? (Б. Олійник). Лихо усюди, поки й живі, може нас перестріти (М. Самійленко).
|