Наталія Потаєнко

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!

 

Ще в ті часи в народі славу

Вже ваша творчість здобула:

Вірші, картини і життя,
І боротьба за волю нашу,
За кращий вік, за новий день.

Та зараз все змінилось, наче,
Але той самий сенс пісень,
Які співають в місті, в селах,
У полі, що годує нас.
Я можу чітко ствердити,
Що не забудуть Вас, Тарасе!

 

 

 

 

Устич Ірина, учениця 7-Вкласу

                        ***

«Гайдамаки», «Гамалія», «Наймичка», «Кавказ» - 

Всі поеми надихають і підносять нас.
У далекий час, минулий, стежками ведуть,
Де козаки й гайдамаки краєм рідним йдуть.

Де квітуча Україна – вся в своїй красі-
Пригортає і голубить діточок усіх.
Правда й віра, сила й воля живуть у рядках,
Бо «Кобзар» — це книга-доля, що в твоїх руках.

А Шевченко – батько рідний, України син,
Всіх любити рідну землю закликає він!

 

 

 

 

 

 

 

БІБЛІЯ НАРОДУ!

 

 Беру у руки Біблію народу.

Ця книга у віках буде жива.
У ній історія про правду і свободу.
«Кобзар» — не збірка, а живі слова.

Шевченко! Я до тебе серцем лину,
Читаю твої вірші дорогі
Про ті лани квітучі України,
Про волю й віру палих козаків.

В руках тримаю Біблію народу,
Своїм я дітям й внукам передам.
Нехай цей дух навіє нам свободу!
Слова Шевченка – це молитва нам…