- Тире між підметом і присудком потрібне в речення
А. Погляд у матусі ніжний, лагідний.
Б. Це не те, що треба.
В. Терпіння ключ від заповітної мрії.
Г. Яка щедра і неповторна рідна земля.
Д. Для дурнів закон не писаний.
- Не ставиться тире між підметом і присудком (окремі розділові знаки пропущено)
А. Боротися за правду значить для праці працювати.
Б. Моє серце засіяне поле, на якому брунькуються вперше ще не бачені квіти нікому.
В. Горе не біда.
Г. Тільки духовне багатство то справжній скарб.
Д. І наша ученість добром не підкута, то лжа єсть прелюта
- Тире стоїть у неповному реченні
А. Високий дуб, по-українськи – нелинь, святе письмо, по-їхньому – Коран.
Б. Ми – джини в закоркованих пляшках.
В. Було на світі плем’я – Інки.
Г. Вже їх земля – копалини й копальні, залізні кігті шахт у глибину.
Д. Десь блискавки – як бліци репортера, проекція на хмару грозову.
- Однорідним членами ускладнене речення
А. За лісом сонце сходили і розсіювалося біле плетиво хмар.
Б. То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.
В. Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.
Г. Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Д. У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.
- Тире в реченні з однорідними членами треба поставити (розділові знаки пропущено)
А. Він уже не раз із Настечкою бігав на річку і на луги і в поле зустрічати весну.
Б. Любить він такі ночі безвечірні і цю тишу якусь таємничість гармонію у всій природі.
В. Схили гір укриті різними трав’янистими рослинами ковилою житняком шавлією чебрецем.
Г. А цій землі нічого не забракло ні рік ні моря ні озер ні трав.
Д. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю.
- Не треба ставити двокрапку в реченні з однорідними членами (окремі розділові знаки пропущено)
А. Усе небо і тривожний крик птиці і невисока росиста отава сповіщало, що літо здає ключі сумовитій осені.
Б. Сміється небо і вершини підкови згублені в полях і хміль повитий на балконі і місяць в синіх небесах.
В. Було трави зім’ятий запах і лісу глухуватий гук і небо в зоряних накрапах і дощ і серця перестук.
Г. Усе навколо дерева птиці люди сповнене весняної пружної сили.
Д. Проти неї було все і люди і становище жінки й убожество.
- Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них – тире в реченні ( розділові знаки пропущено)
А. Оцих тополь приречений кортеж довічно супроводить Україну і традиційні верби і калина все батьківське але й синівське теж!
Б. Луки і ліси під пензлем осені барвисто немов шедеври пейзажиста горять на виставці краси.
В. І це повітря і покручені лози і зів’яла трава усе це мимохіть нагадувало їй щасливі хвилини життя.
Г. Усяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.
Д. Річки трава дерева птахи люди усе навколо сповнене весняної пружної нестримної сили.
- Укажіть речення з відокремленим поширеним означенням ы прикладкою
А. І як раз йому цьому симпатичному дядькові, я, наївний розповідав про тополі.
Б. Старий підводиться і, навіть не прощаючись, зникає десь внизу за курганом.
В. Людина розкладає розумом на найпростіші елементи все довкола, навіть саму себе.
Г. І місто, вгвинчене в могили, гібрид валторни і кота, напнеться нервами тугими на звук священного щита.
Д. Там, на праву руч, стоїть біла церковка й неначе хитається ся.чи золотим хрестом і банями.
- Укажіть речення з відокремленою обставиною вираженою дієприслівником (окремі розділові знаки пропущено)
А. Я дивлюсь на морські береги, які відпливають у глибоку далечінь, і схиливши голову думаю про всіх трудівників моря.
Б. Старий підводиться і навіть не прощаючись іде, зникає десь внизу за кургану.
В. Жовте листя тремтячи і коливаючись у повітрі тихо раз по раз сідало на землю вкриваючи її пишним золотим покриттям.
Г. Хустину кинувши на плечі, надівши плаття весняне берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене.
Д. Про журавлів ти більше не співала, а серцем відчуваючи грозу хапливим рухом крадькома втирала солону, теплу і гірку сльозу.
- Правильно відокремлено прикладку в реченні
А. Вітер - сурмач і гуляка стріпує тучі.
Б. Підвівся Іскра, полковий обозний, син Остряниці Якова, Іван.
В. І приходять світанки, щоденних турбот адвокати і несуть під плахвою тисячі різних справ.
Г. Трамваї – набиті гамором вулики бредуть по коліна в пелюстковій іржі.
Д. Любов підкралась тихо, як Даліла, а розум спав довірливий Самсон.
- Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А. Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?
Б. Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать.
В. Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього ще нам рано.
Г. Не оскверни цю мить не поруш цинічним словом чи гріховним жестом.
Д. Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови.
- Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А. Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.
Б. Ой, не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.
В. Ой не крийся, природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.
Г. Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом у тузі.
Д. Ой не крийся, природо, не крийся, що, ти, в тузі за літом, у тузі.
- Немає вставного слова в реченні (окремі розділові знаки пропущено)
А. До словечка, до слов'ятка, притулися може так хоч мови рідної навчишся.
Б. Мабуть природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачене нею і на саму людину.
В. Щастя кажуть перелітна птаха.
Г. Зрештою все на світі однакове, і світ однаковий.
Д. Єдине, що від нас іще залежить, принаймні вік прожити як належить.
- Пунктуаційної помилки немає в реченні
А. Либонь тринадцятая осінь в пустім саду оце шумить.
Б. Чужа душа – то кажуть темний ліс.
В. А може, це і є моя найвища сутність.
Г. Вже почалось ,мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.
Д. І може, зараз ти не в полі любий, а десь у теплому гостиннім домі?
- Знайдіть відповідність між простими реченнями і типами ускладнень у них
- Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті.
- Кажуть, юність нерозумна і тривожна.
- У журбі отакій і подружився Давид з одним австріяком, на ймення Стах.
- Похнюпився Бурмило, стоїть ні в сих ні в тих.
- Упало яблуко, звітуючи про осінь.
|
А. Вставні слова
Б. Відокремлена обставина
В. Однорідні присудки
Г. Відокремлена прикладка
Д. Звертання
|